Ukrainian Diaspora of Chicago & Illinois

09/29/2026

ℹ️ Нерозкрите вбивство провідника молоді: загадкова загибель Івана Гавдиди, чиє ім'я боялися навіть у 2000-х.

​ Бувають люди, чий організаторський геній здатний запалити тисячі сердець і змінити хід історії цілої країни. Він не мав високих державних посад, але саме за ним ішла найактивніша патріотична молодь України. Його поважали побратими, побоювалися політичні опоненти й супротивники за кордоном, адже він творив нову визвольну силу вже в часи сучасної незалежності.

​ У "Таємничому Архіві" ми розповідаємо про Івана Михайловича Гавдиду - видатного громадсько-політичного діяча, заступника голови Проводу ОУН(б), засновника та натхненника Молодіжного Націоналістичного Конгресу (МНК).

​☑️ Від Саранчуків до підкорення столиці.

​ Іван народився 20 вересня 1966 року в селі Саранчуки на Тернопільщині. Здобувши освіту вчителя географії та біології, він швидко зрозумів: його головне покликання - гартувати в молоді сталевий національний дух.
​
У буремні 1990-ті саме Гавдида став головним рушієм відродження пластового та націоналістичного руху на Бережанщині та всій Тернопільщині. Втім, його діяльність швидко вийшла на всеукраїнський рівень. У 2001 році за його безпосередньої участі виник Молодіжний Націоналістичний Конгрес (МНК) - організація, яка виховала тисячі сучасних захисників України. Іван особисто проводив польові вишколи, табори й будував мережу патріотичного виховання.

​☑️ Загадкова трагедія в центрі Києва.

​ У 2003 році, коли Україна наближалася до великих політичних зрушень, Іван Гавдида активно готував молодіжні осередки до боротьби за демократію та права.

​У ніч проти 30 серпня 2003 року в центрі Києва сталася трагедія, яка сколихнула патріотичну спільноту. На Івана вчинили підступний напад: йому завдали смертельного удару важким предметом по голові. Офіційне слідство намагалося списати все на "побутове пограбування". Проте характер удару та відсутність реальних побутових мотивів свідчили про професійно сплановане політичне вбивство. Йому було лише 36 років.
​
☑️ Незгасне світло та розкрита правда.

​ Побратими переконані: вбивство Івана Гавдиди було замовленням ворожих спецслужб, спрямованим на знеголовлення молодіжного патріотичного руху перед вирішальними подіями Помаранчевої революції. Вороги прагнули знищити самого архітектора націоналістичної освіти.

​ Замовників цього злочину так і не було притягнуто до відповідальності. Проте вихована Іваном Гавдидою молодь згодом стала кістяком на Майданах, а пізніше першими добровольцями, які встали на захист України від російської агресії.

​☑️ Чому ця історія у нашому "Таємничому Архіві"?

​ Іван Гавдида довів, що боротьба за Україну триває завжди. Його коротке, але спалахнуле яскравою загравою 36-річне життя - це приклад того, як одна пристрасна людина може виховати ціле покоління воїнів, чий дух виявився сильнішим за підступні удари ворогів.

​ #ІванГавдида #МНК #ОУН #Тернопіль #Київ #ТаємничеВбивство #ІсторіяУкраїни #ТаємничийАрхів #цікаво

09/29/2026

Юний ГЕНІЙ! 🇺🇦 17-річний український шахіст Ігор Самуненков завоював особисте 🥇 ЗОЛОТО на Всесвітній шаховій олімпіаді у Самарканді!

👉 Ігор Самуненков набрав 8 очок із 10-ти можливих і завоював 1 місце на 4-й дошці, випередивши чемпіона світу Гукеша (Індія)!

Пишаємось та вітаємо тебе, Ігоре!

09/29/2026

29 вересня 1938 року особливою трійкою УНКВС по Харківській області засуджений до розстрілу Хоткевич Гнат Мартинович (літературний псевдонім Гнат Галайда), український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.
Вирок виконаний 8 жовтня 1938 року.
Народився 31 грудня 1877 (12 січня 1878)в Харкові.
З відзнакою закінчив Харківське реальне училище, що дало йому право при конкурсному складанні кількох іспитів вступити до вищого навчального закладу.
1900 рік — закінчив технічний факультет Харківського технологічного інституту.
1900 — короткий час працював залізничним інженером на Харківсько-Миколаївській залізниці.
Розробив власний проект дизельного поїзда (1901) на 30 років раніше від американського аналогу........
Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя «Камінна душа» (1911).......
У молоді роки Хоткевич вивчав гру на скрипці у харківського професора скрипки Ільницького і досяг професійного виконавського рівня, даючи численні сольові концерти скрипкової музики. Рівно ж він вправно володів грою на фортепіано та володів професійними навичками співу, співаючи баритоном. Професійна музична підготовка на скрипці допомогла йому засвоїти та удосконалити гру на бандурі та закласти ґрунт для пізнішого створення професійних курсів гри на бандурі.
Хоткевич почав вивчати гру на бандурі в 1896 р. і як бандурист-соліст об'їхав майже всі великі міста України. На базі народного способу гри на бандурі, який використовували слобожанські кобзарі, Хоткевич створив свою так звану Харківську школу гри на бандурі.
1909 — у Львові видав перший підручник гри на бандурі.
1926–1931 — керував класом бандури в Харківському Музично-драматичному інституті.
Працюючи над удосконаленням конструкції бандури, створив педагогічну літературу для бандури «Підручники гри на бандурі» (1909, 1929, 1930, 1931), «Короткий курс гри на бандурі» й уклав низку композицій і обробок народних пісень.
1928–1931 — керував Полтавською капелою бандуристів, для якої створив поважний репертуар. Колектив під його орудою досяг такого успіху, що став першим радянським колективом, який отримав контракт на гастролювання Північною Америкою.
Хоткевич є автором близько 600 музичних творів — романсів, хорів, струнних квартетів, творів великого формату для бандури та оркестру бандур.

09/29/2026

09/29/2026

29 вересня 1941 року в Бабиному Яру Києва почалися розстріли, що стали однією з найбільших каральних акцій Другої світової війни. Упродовж кількох днів нацисти вбили майже 34 тисячі євреїв – мирних мешканців Києва. Це була спланована акція масового винищення, що стала частиною Голокосту на території України.
У подальші роки окупації Бабин Яр став місцем вбивства майже ста тисяч людей: євреїв, ромів, українців, військовополонених, підпільників, письменників, священників і душевнохворих. Масштаби цього злочину важко осягнути навіть через десятки років.
Сьогодні, коли Україна знову переживає неспровоковану агресію, Бабин Яр нагадує нам про ціну ненависті й байдужості. Про те, що людиноненависницькі режими і зло, яке вони несуть, не мають права на існування. Бо саме людина і її життя є найвищою цінністю.
Музей Голодомору I Holodomor Museum

09/29/2026

29 вересня 1845 року - в селі Арсенівка на Кропивниччині народився один з корифеїв українського театру, драматург Іван Карпович Тобілевич. В історію він увійшов під псевдонімом Іван Карпенко-Карий, у якому поєдналися ім’я його батька та прізвище улюбленого героя із п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого.
Його батько походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку. Мати була кріпачкою-покоївкою, яку закоханий Карпо Тобілевич викупив у панів Золотницьких. Саме вона, маючи можливість подорожувати з панами Європою і бувати на театральних виставах, закохалася в театр і передала цю любов своїм дітям. Крім Івана Карпенка-Карого її дітьми були Микола Садовський, Панас Саксаганський та Марія Садовська-Барілотті – ціла плеяда корифеїв українського театру.
Через матеріальну скруту освіта Івана обмежилася чотирикласним училищем, після чого з 14-ти років він пішов працювати до канцелярії в Єлисаветграді (нині – місто Кропивницький). Загалом служба в різних канцеляріях – від писарчука до секретаря міського поліцейського управління – тривала майже два десятиліття.
На початку 1860-х, працюючи в повітовому суді в Бобринці, познайомився з Марком Кропивницьким, разом з яким стали учасниками аматорського театрального гуртка. Тобілевич у цьому гуртку був і керівником, і режисером, і актором, беручи участь у створенні вистав за п'єсами Островського, Гоголя, Грибоєдова, Мольера, Шіллера. Захоплення Івана сценою було настільки сильним, що юнак ходив пішки за півсотні кілометрів до Єлисаветграда, щоб подивитися «Наталку-Полтавку» у виконанні місцевих акторів, а також виставу шекспірівського «Отелло» за участю видатного негритянського трагіка Айри Олдріджа в головній ролі. Але Емський указ 1876 року про заборону української мови поклав край виставам українського гуртка.
Після переводу в Єлисаветград Тобілевич захопився культурно-громадською діяльністю: став одним з ініціаторів створення Товариства для поширення ремесел і грамотності, а згодом і так званої ремісничо-грамотної школи, в якій безкоштовно навчалися діти бідняків. Брав участь і в роботі аматорського гуртка, збори від вистав якого йшли на допомогу бідним учням. Згодом гурток аматорів стає популярним у місті.
У 1870 році Іван Тобілевич одружився з Надією Тарковською, рідною сестрою Олександра Тарковського (в майбутньому – учасника народовольчого гуртка, що збирався у будинку Тобілевичів, батька знаменитого поета Арсенія Тарковського і діда всесвітньовідомого кінорежисера Андрія Тарковського). На землі, отриманій у посаг, побудував маєток, який після смерті дружини у 1881 році назвав на її честь хутором «Надія». Нині «Хутір Надія» – державний музей-заповідник Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).
Переконання Тобілевича привели його до нелегального українофільського гуртка, який пропагував революційно-визвольні ідеї, розповсюджував заборонену літературу. На засіданнях цього гуртка обговорювалися і перші твори Карпенка-Карого: оповідання «Новобранець» та драма «Бурлака» («Чабан»).
За участь у діяльності гуртка та «допомогу політичним злочинцям» восени 1883 року він був визнаний політично неблагонадійним, звільнений зі служби, а в травні наступного року – висланий на 3 роки до Новочеркаська під гласний нагляд поліції. Незадовго до того він одружується із хористкою трупи Михайла Старицького Софією Дітковською. Щоб заробити на прожиття, піднаглядний Тобілевич працював підручним коваля, а згодом відкрив палітурну майстерню.
Навесні 1887 року Карпенку-Карому було дозволено повернутися в Україну, але ще до кінця 1888 року він перебував на хуторі «Надія» під гласним наглядом поліції (негласний нагляд було знято з нього 12 березня 1903 року). Діставши громадянські права, Карпенко-Карий приєднався до нової театральної трупи, створеної його братом Панасом Саксаганським, у якій до кінця життя працював як артист, режисер, драматург. Його драматургічна спадщина складається з 18 закінчених п’єс і трьох невеликих уривків.
До кінця життя продовжував боротися за український театр. У 1897 році на з’їзді сценічних діячів у Москві Панас Саксаганський виголосив з трибуни написану братом записку, де засуджувалися факти утисків та переслідування українського театру. У 1900-1904 створив власну трупу, яка продовжувала традиції Театру корифеїв.
Але у драматурга діагностують рак печінки та селезінки. Карпенко-Карий їде до Берліна, сподіваючись на допомогу німецьких лікарів, однак хвороба бере своє. 15 вересня 1907 року Іван Тобілевич помер у Берліні, згодом його тіло перевезли до України. Похований на кладовищі на хуторі «Надія».

09/28/2026

Заява Федерації шахів України

26 вересня 2026 року на Генеральній Асамблеї Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) було обрано нового президента організації. Ним став Тимур Турлов, який з жовтня 2022 року перебуває під санкціями, запровадженими рішенням Ради національної безпеки і оборони України і введеними в дію Указом Президента України. Крім того, за наявною інформацією, проти Турлова готуються інші дієві санкції.

На засіданні Генеральної Асамблеї Тимур Турлов оголосив, що на посади віце-президентів ФІДЕ призначено громадянина України Михайла Подоляка і громадянина російської федерації (рф) Павла Колобкова.

Федерація шахів України заявляє, що:

1. Не уповноважувала громадянина України Михайла Подоляка представляти ФШУ у ФІДЕ. Михайло Подоляк не має відношення до Федерації шахів України та шахового життя в Україні.

2. Громадянин рф Павло Колобков, колишній міністр спорту рф, не може обіймати посади в ФІДЕ, так як членство федерації шахів рф у ФІДЕ на даний час призупинено.

3. ФШУ вимагає не призначати Михайла Подоляка і Павла Колобкова на посади віце-президентів ФІДЕ.

ФШУ вважає, що дії Михайла Подоляка, вчинені під час повномасштабної збройної агресії рф, підривають суверенітет та негативно впливають на імідж України.

ФШУ закликає українську громадськість та засоби масової інформації дати належну оцінку діям Михайла Подоляка. Коли ви будете чути сигнал тривоги, звуки шахедів, ракет і вибухи, знайте: в цей час Михайло Подоляк співпрацює з росіянами як віцепрезидент ФІДЕ.
Chess Federation

09/28/2026

If scenes like these came to us from Berlin, Paris or Washington, would the world remain indifferent?

This image was taken in Kyiv around noon today, after terrorist Russia struck the building of the National Academy of Sciences of Ukraine with a drone. Ukraine lives a 9/11 terror attack every day.

Russia's round-the-clock bombardment of targets in Ukraine killed at least seven people and wounded more than 50 others, officials said Monday.

Moscow's forces pounded apartment buildings, offices, data centers and a building of the National Academy of Sciences of Ukraine in downtown Kyiv in a brazen daytime attack.

CBS News' Aidan Stretch was forced to take shelter again due to more incoming Russian weapons not long after he arrived Monday at the scene of the strike on the science academy.

Russian drone attacks across eastern Ukraine
Russian drone attacks on the Kyiv region killed four people and wounded eight, officials said.

A woman was killed in a Russian strike on Kyiv's Shevchenkivskyi district on Monday afternoon, the Kyiv city military administration said. The strike hit the National Academy of Sciences of Ukraine, the latest cultural landmark in the capital to be damaged. Russian forces also hit a pharmaceutical company and gas stations in Kyiv.

One drone struck an office center in central Dnipro during working hours Monday, killing three people and wounding at least 12, local authorities said.

A Russian strike on a nine-story apartment building in the northeast city of Kharkiv wounded 43 people, including 11 children, Mayor Ihor Terekhov said.

Four people, including two teenage girls, were hurt when a Russian drone struck a residential area in northern Ukraine's Chernihiv region on Sunday evening, said Viacheslav Chaus, head of the regional military administration.

The Russian aerial attacks regularly hit civilian areas. Moscow claims it targets only military-related sites.

https://www.cbsnews.com/news/russia-ukraine-war-kyiv-strikes-national-academy-sciences/

09/28/2026

Україна - наша рідна, благословенна Богом земля!
Слава Україні!

09/28/2026

Краснодарський край росіі ввів режим надзвичайної ситуації через неможливість вивезти значні обсяги зерна.

У вересні росія вивезла щось біля 1,8 мільйонів т зерна, це найнижчий показник за 17 років. А ще торік порти півдня Росії забезпечували вивезення близько 60 мільйонів т зерна на рік.

А це означає що багато-багато російського збіжжя просто згниє. Це означає що ціни на зерно в росіі гепнуться об підлогу, бо елеваторам треба буде розвантажити обсяги. А це означає що багато російських аграріїв збанкрутують і наступного року не сіятимуть.

І це зробили українські дронарі ударами по їхніх суднах.

Додайте до цього - Крим в облозі, заблоковані траси на окупованому півдні України, вся Росію в чергах за пальним і зупинений Московський НПЗ. І багато-багато розорених російських підприємців, бо їхній товар згорів на Вайлдберріз.

Так, я знаю що мені зараз почнуть строчити про наші проблеми, про те що по нас теж б'ють і про наші проблеми з експортом. Але москва била б так само - тому що може і тому що на фронті вона не здатна проламати нашу оборону. Але ми робимо все можливе, аби удари по нас були для москви дуже дорогим задоволенням. Успішно робимо.

Ворог б'є? По Харкову і по Запоріжжю ворог вже 4 роки б'є так, що Києву ще й не снилося - обидва міста живуть і опираються. Протидію ворожим дронам і ракетам ми знайдемо, так само як ми їх знаходили раніше. А фронт стоїть. Ба-більше, ми ще й ворога атакуємо - під Покровськом-Олександрівкою, під Лиманом тощо.

А в регіонах росіі впроваджують надзвичвйні стани. Бо хлібчик вивезти не можуть.
Дмитро "Калинчук" Вовнянко