10/06/2025
Раїса Кириченко — голос української долі
14 жовтня 1943 року на Полтавщині народилась народна артистка України, повний кавалер ордена княгині Ольги, Герой України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, кавалер ордена Миколи Чудотворця “За примноження добра на землі”, лауреат премії “Осіннє золото” імені Д. Луценка Раїса Кириченко.
Михайло Маслій / Masliy
Її пісні, її голос – від нашого народу і для нашого народу. Патріотизм та любов до рідного – понад усе! Ще би в усіх співаків був такий свідомий український життєвий шлях…
“Якби мені сказали намалювати образ України в жіночому обличчі – я б написав її з Раїси Кириченко”, – сказав національний поет-пісняр Вадим Крищенко. Вона жила і працювала на білому світі з ласки Божої. Відтоді, як з’явилася на світ. Відчувала це повсякчас. 1958 року, почувши спів Раїси, простої телятниці, її запросив до професійного колективу добрий і далекоглядний чоловік на прізвище Оченаш, звали його Павлом.
Творче сходження Раїса Кириченко розпочала в ансамблях “Веселка” і “Льонок”, співала в Черкаському народному хорі, у ВІА “Росава”, у власному гурті “Чураївна”. Голосу та вроді полтавської жінки аплодували в усіх країнах Європи, в Алжирі, Тунісі, на Філіппінах, у Монголії, Австралії, Канаді, США.
Недуга тільки підтвердила, яку величезну любов і повагу мала Раїса Панасівна у мільйонів слухачів та поціновувачів української пісні. Допомога звідусіль, благання і мільйонні голоси молитви – завдяки їм вона змогла перемогти. Раїса Кириченко, як ніхто інший, знала ціну життя, дорожила ним.
“Коли відчула, що маю голос, мене слухають і люблять, тоді дозволила називати себе артисткою”
– Можна впевнено сказати, що мене знайшли. Я працювала телятницею на колгоспній фермі, дев’ятнадцятирічним дівчам мріяла про сцену. Коли відчула, що маю голос, мене слухають і люблять, тоді дозволила називати себе артисткою. А так – соромилася. Вважаю, що це моє: моя доля, моє покликання, – визнавала Раїса Кириченко. – Того, що накреслив Всевишній, ніхто не обійде. Якщо вже йдеш до якоїсь мети, треба її досягати. Чесно терпіла, плакала собі в кулачок, розчаровувалася, хотіла все кинути, піти на завод. Але коли вранці прокидалася – душа співала знову. Дуже допомагало те, що поруч була така прекрасна людина, як мій Микола, – зазначала Раїса Кириченко. – Завжди була вірною дружиною, ніколи не жалкую про це і щаслива, що зустріла такого чоловіка. Те, що ми з Миколою все життя поруч – і на роботі, і вдома, не зменшило, а, навпаки, додало любові.
Мені освідчуються багато, але все це лише слова. Якось у Полтаві до мікрофона підійшов чоловік і сказав: “Дайте мені слово!” Дали. Ось що він промовив: “Дружина мені вибачить, та й для неї це не новина: найбільше з усіх жінок я люблю Раїсу Кириченко”.
“Народні пісні, просіяні нашими предками, співала б день і ніч”
– Я скрупульозно ставлюся до слова. Недарма одна моя прихильниця написала: “Ваші пісні тримають мене в житті”. Ось цим дорожу. Якщо мелодія і слова співзвучні, і я ще додала свій голос і співаю через серце – воно не може не дійти до людей. Якщо ні – то марна моя справа. А народні пісні, просіяні нашими предками, співала б день і ніч, – наголошувала Раїса Панасівна. –Звичайно, є у нас гарні голоси. Але за такого напливу безголосих таланту дуже важко пробитися і розкритися. Дали вже таку волю – може, це і добре, але не заповнюйте ефір самою бездарністю. Не треба, вже зовсім нехтуючи всіма людськими нормами, нав’язувати аморальність і несмак. Пісню прослухаєш (у ній переважно лише одне речення) – і що з неї візьмеш?! Може, я надто архаїчна, але впевнена: коли у пісні гарна музика, вдале слово, то вони торкаються струн серця, викликають добрі емоції.
““Пане полковнику…” півроку пролежала в мене у шухляді. А тепер звучить як народна пісня”
“Інколи слухач вибирає для себе одну пісню, наприклад, “Я козачка твоя”, і телебачення та радіо “крутять” їх безкінечно. Ось це мене трішечки навіть сердить. У кожного співака є багато інших гарних пісень. Але така вже наша доля, – розповідала Раїса Панасівна. – Тепер ось записала десяток пісень, не гірших від неї. Я вже і просила на радіо, щоб менше звучала “Я козачка твоя”, послухайте, казала, у мене є не менш достойні пісні. Одному з тих, хто заплатив гроші, поставили іншу пісню. На другий день чоловік заявив: “Я подам на вас до суду! Написав, яку хочу пісню почути, заплатив за неї гроші. Будь ласка, виконуйте!”
Пісня “Я козачка твоя” – ровесниця Незалежності України. Надія Галковська 1991 року написала вірш і назвала його “Пісня”. Навіть не дивно. Поставила останню крапку і подумала, що може бути гарна пісня. Поштовхом до вірша була залюбленість чернігівської поетеси в українське козацтво. Найбільше виписався полковник Іван Богун. Красивий, синьоокий герой магнетично притягував до себе. Як воєначальник, і як чоловік.
Кінцевий варіант майбутньої пісні народився не відразу. Було кілька видозмін. Поетеса шліфувала і вдосконалювала кожне слово і кожний наголос.
Композитор Микола Збарацький написав мелодію, яка ідеально лягла на вірш. Проста, оригінальна, відразу запам’ятовувалася.
Легендарний Анатолій Пашкевич, який тоді керував Чернігівським народним хором, запропонував віддати пісню комусь з відомих співачок. Спочатку прозвучало ім’я Ніни Матвієнко. Проте відчули, що краще Раїси Кириченко не знайти.
Надіслали ноти і текст у Полтаву. Співачка готувала прем’єру майже півроку. Авторам навіть видалося, що пісня не припала їй до душі. Прем’єра відбулася в новорічну ніч 1 січня 1992 року на Першому Національному телеканалі. “Це було так красиво і так вражаюче, – свідчить Надія Галковська. – Раїса Кириченко вийшла не лише в національному вбранні, а й в строї української аристократки, полковниці чи навіть гетьманші. До того виконувала побутово-ліричні пісні. “Я козачка твоя” піднесла її на інший щабель, змінила її амплуа, світосприйняття на високо патріотичну образність”.
З того дня настала велика епопея популярності пісні “Я козачка твоя”. Вона увійшла в десятку найкращих ХХ століття.
Струменіє зоря і за обрій упав
Місяць яблуком червонобоким.
Я – козачка твоя, я – дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий…
Більше можна прочитати ТУТ:
https://tinyurl.com/36xb48yu
